Коли збуваються дитячі мрії…

Фото з концерту KoRn в Києві. Джонатан Девіс, вокаліст гурту.

Це було неймовірне шоу. Не заважаючи на те, що половина зали київського Палацу Спорту була порожньою, під сценою, за моїми оцінками, зібралось біля 5 тисяч людей. Я, звісно, очікувала більшого. Адже гурт світового масштабу, що вважається засновником популярного нині жанру nu-metal (хоч самі музиканти активно це заперечують), вже давно чекали в Україні. Та і вартість квитків була не висока – від 300 до 500 гривень. Не набагато вища, ніж на якусь "Фабрику зірок"... Хоча, якби KoRn приїхали років 5 тому, коли вони були на піку своєї популярності, гадаю, що людей було б в рази більше.

Чудовий звук, майже жодних спецефектів та декорацій – таким був концерт гурту KoRn в Києві, 30 травня. Півтори години музики пролетіли непомітно. Разом з музикантами я стрибала, співала, кричала... Всі пісні були знайомі ще з тих років, коли я лише починала слухати їх. А було це в роках 2002-2003, коли в Ужгороді придбати альбом KoRn було неможливо, а в музичних магазинах на мене дивились як на людину, в якої не все гаразд з головою. Тоді доводилось блукати просторами Інтернету, шукати однодумців, обмінюватись записами улюбленого гурту. У 2003 році, з виходом альбому "Take A Look In The Mirror", мені прийшла бандероль з Новосибірську. В бандеролі – три диски з концертними відео KoRn, а також диск з новим альбомом музикантів. Це адмін одного з фан-сайтів KoRn висловив вдячність мені, як людині, що сприяла розвитку ресурсу. Чудові були часи.

Чи варто говорити про те, що в нашому місті неможливо було купити жодної атрибутики улюблених рок-виконавців? Це зараз придбати нашивки, футболки, диски, рюкзаки, чашки і т. п. з логотипами улюблених музикантів – не проблема. А тоді все обмежувалось невеличким відділом в магазині "Ужгород" на площі Петефі. Доводилось брати в руки голку та кольорові нитки і робити нашивку самостійно. Ось де згодились уроки праці в рідній гімназії. А що, в 15 років же потрібно якось самовиразитись...

І ось, через 8 років, вони тут, в Україні. Я не могла повірити. В голові сплило тисячі спогадів дитинства. Я знала, що повинна потрапити на цей концерт.

Я не пошкодувала. Це справді було надзвичайне дійство. Після виступу, коли я вийшла з зали, здавалось, що я пливу під водою. Звуки були десь далеко – це результат стояння майже під самою сценою. Я вийшла з Палацу Спорту і не могла мовити жодного слова. Я просто сіла і кілька хвилин приходила до тями. Мабуть так і повинно бути, коли збуваються дитячі мрії...

Не знаю скільки там було таких як я, але навряд чи хтось 8 років тому вишивав собі на штанях логотип KoRn. Навряд чи хтось переклав російською мовою 6 англомовних альбомів музикантів. Навряд чи хтось місяцями чекав на прибуття з Києва однісінької на все місто футболки з портретом гурту. А якщо й так, тоді я буду надзвичайно щаслива, що в світі є такі ж самі, як я, і що для них також збулась дитяча мрія. Адже заради таких моментів хочеться жити...

Теги: музика, рок, KoRn, концерт, Київ, Ужгород, nu-metal