Так от однією з фестивальних зірок виявився москвич Дмітрій Водєнніков,дві книги якого продавалися на розкладці у вестибюлі поруч зі збірка-ми інших сучасних російських поетів .Росіяни зазвичай тримаються зграйками , у них давні розкладки і в Києві , і Коктебелі , однак не гребують нашим давнім "братством" , як, зрештою, і поляки та чехи.
Книжка Водєннікова ,яку я придбав задорого як на її поліграфічний копил , мала довжелезну назву "Вкусный обед для равнодушных кошек" . В збірці з означенням на обкладинці "твердый переплет"( либонь для російських видавців це так суттєво як ледерин і коленкор – П.М.) багато немоско-витських , а радше підмосковних понятійних рядів – "репей , репейник , шиповник" і т. д. Цим Водєнніков причетний до фітоценозу , а не лиш до галаману московських пабів і ресторацій.
Я, на жаль , на час його виступу в "Дивані"( за Лоркою "Диван Тама-ріта") не був , але всі фани й противники схиляються перед авторською рецитацією Водєннікова , яка є продовженням московської публічної поетичної естради ...
Тексти Дмітрія також неоднозначно сприймають його російськомовні колеги , котрі казали , що Алєксєй Остудін з Казані набагато кращий . Все ж це Водєнніков уперше в Києві зі своїм улюбленим клавішником , який плутав каву й кашу . Водєнніков предметний і сентиментальний , колючий як пєрєдєлкінська шипшина .Через шипшину я згадаю нашого великого метафориста Ігоря Римарука , який приятелював з Іваном Ждановим і Юрою Арабовим у радянські часи .
Зрештою , тексти Водєннікова – це окрема й специфічна розмова , але, увійшовши в Мережі на російські літературні сайти , можете почути записи його сольних вечорів у Парижі , Санкт – Петербурзі й Києві . І якби хтось профінансував побут і дорогу Водєннікова на Карпатську Русь , певно мав би разом з іншими поціновувачами мистецтва поетичного незрівнянну насолоду й вишукане інтелектуальне спілкування . Це справді поет вищого пілотажу . Якщо я це читаю після наших "неокласиків" , "панфутуристів" , Плужника й Свідзинського , то , повірте , Водєнніков не рівня , але достойний . Як московський протопоп "Аксіос" . Що і є з греки "достойний" .