– Олег, завтра купатися в Ужі хочеш? – відірвавшись від телефону запитала дружина.
– Не лиш хочу, а й буду. А що?
Виявилося, бажання скупатися в крижаній воді йорданського Ужа висловили і сама Оксана, і кілька наших найближчих друзів.
У підсумку не пошкодував ніхто: емоції – вибухові, враження – максимально позитивні, енергія – потужним струменем мало не до космосу. Описати словами – неможливо, єдина щира для всіх порада – відчути це на "власній шкурі", а у кого є можливість – відчувати якомого частіше...
...Малого Юрчика занурюватися в холодну воду ніхто, окрім власної гордості, не змушував. А тому він від ранку шукав свої дитячі "відмазки", котрі би дозволили йому гідно виплутатися з проблемної ситуації:
- Тату, а у річці є щука?
- Звичайно, є...
- О, тоді я не піду у воду!
- Чому?
- Бо вона може вкусити.
- Але ж влітку ти плавав і щука тебе не лякала?..
...Коли всі вже одягалися після купання, Юрчик раптом почав роздягатися. САМ. Я тільки допоміг йому зайти у річку і вийти – аби не знесла швидка течія.
Маленький хлопчик зробив справжній чоловічий вчинок.
Сьогодні він мав усі підстави гордитися собою. А я – ним...
Вода, а під водою... Вася
Виплив... :)
А це - я. Видно?.. :)
Також виплив... :) Нижче за течією...
Маленький великий герой
.jpg)
