«Маршрутки» Ужгорода: враження дня 1-го

Єдине, чим залишилося тішитися пасажирам, котрі обурювались –– 2 гривні це майже як у Києві, що тамтешні маршрутчики заявили: у стольному граді вони можуть коштувати взагалі 6 гривень. Але то таке... Нам до них далеко.
 

Не утримався нині від "спокуси" випробувати на собі "транспортну реформу".
 

Перше, що впало в око, – на 8-му маршруті з'явився величезний бус неідентифікованої мною марки – в такий, безсумнівно, запакуються і пенсіонери до поліклініки, і студенти до своєї Альма-матер. Як у ньому їдеться – не знаю. Проте, думаю, поки доїде цей автобус від Чорновола до УжНУ, будь-який студент встигне підготуватися до практичної. Ну і звичайно це – плюс. Для студента, звісно ж.
 

На 3-му маршруті, здається, все без змін. Мікроавтобуси залишилися на 27-му. Щоправда – не "ГАЗелі", і то вже радує. А, напевне як пам'ятник ери попереднього мера, залишилися ці "хитрі" машини на 15-му маршруті. Напевне, аби їх в центрі не бачили, зупинку "15" видворили з Корятовича подалі – поближче до "перечинського" вокзалу". Зрештою правильно – звідти буси їздять у села, а Оноківці, як-не-як, село.
 

Пасажири 14-го маршруту відтепер мають щастя їздити у "сірникових коробках". Інакше я гібрид пасажирського "ГАЗеля" із вантажною машиною під назвою "Рута" назвати не можу. Невже не можна сюди на маршрут поставити комфортніші "Еталони" або ж "Богдани"? Чиновникам видніше. "Еталони", до слова, чомусь зникли й з 21-маршруту.
 

Не встигли на більшості кінцевих зупинках поки що покласти табличок із графіком руху. Сподіватимемось, що це станеться найближчим часом. Бо без графіку уся "транспортна реформа" може звестися до нуля.

P.S. І найголовніше: з 14-го маршруту, здається, нарешті, зникли горезвісні "ПАЗи". Напевне, прямо з маршруту поїхали на склад металобрухту. Туди їм і дорога.

P.P.S. Ні, "ПАЗи" таки залишились. У п ятницю, 17 грудня, помітив їх на 21-му та 10-му маршрутах. Любить влада ці "ПАЗи", ой як любить...