Комусь вони подобаються, комусь – ні. Мені – ні. Я вважаю їх проявом несмаку й виразом жлобства, що наразі панує в Україні. Але це ніяк не виправдовує нівечення нововстановлених скульптур. Проте, я цього очікував. Ось чому.
Певен, більшість погодиться, що встановлення цих скульптурних форм приурочено до виборів і є частиною виборчої кампанії пана Ратушняка.
Ведмедик вже місяць ґенерує багато галасу. Це вдалий хід перед виборами. Тепер всі – і я, як бачимо, також – говоримо про ведмедів і втрату обличчя містом (або набування ним нового "обличчя") . І проблеми корупції, феодального підходу до управління містом, банальна неспроможність прибрати місто – все, на жаль, губиться у цьому галасі.
Мені здається, мер ховається за невинним звірятком. Неприйняття цієї нової "візитівки міста" (Бог з вами) адепти пана Ратушняка кваліфікують як підігравання Погорєлову, Жолтані – й далі за списком... Що за нісенітниця? Я не впевнений, що витвір пана Колодка на Поштовій площі пошкодили опоненти (читай – конкуренти) чинного мера. Можливо – й опоненти, можливо – звичайні марґінали, яким далекі й естетика, і політика. А можливо, статуя ведмедя стала жертвою брудних методів, якими відзначаються "команди" Ратушняка й Балоги. Історичний досвід, яким можна скористатись, є: пам'ятаєте підпал Рейхстаґу у 1933 чи Катинську різню? Все звалити на ворогів і на цьому "виїхати".
Якщо пан мер вболіває за оздоблення міста, хай комунальні служби для початку скосять траву і помиють скульптуру на набережній Незалежности біля переговорного пункту. Нехай скосять траву й встановлять лампочки біля пам''ятників Пушкіну чи Масарику. У бюджеті міста на це точно вистачить, тим більше – якщо не красти. І це я згадав лише центральну набережну... Щодо власних грошей, на які встановлюються ці скульптурні витвори, то я був би скептичним. По-перше, часто-густо українські можновладці втрачають межу між своїм і не дуже своїм. По-друге, на ремонт проспекту Свободи пан Ратушняк дав ніби власні 80 тисяч. А в декларації кандидата на посаду Президента України зазначив, що за той рік заробив 88 тисяч. Довго збирав, або не за доходами витрачаємось, як на мене.
Щодо самої скульптури. Я за те, щоб у місті були веселі скульптурки. Колись навіть був, здається, ведмедик у Підзамковому парку. Тепер і парком ті хащі назвати язик не повертається. Я певен, що витвори пана Колодка пасували би й Підзамковому парку, й Боздоському. Щодо теперішнього місця (площі Поштова й Петефі) – скульптури, як на мене, не вписуються. Але обурюють подвійні стандарти.
Пам''ятник жертвам політичних репресій у сквері на пл. Дружби народів знесли лише через те, що встановлений він був коштом братів Балог, і за те, що один з літніх людей, жертв тоталітаризму, не витримав блюзнірства пана Ратушняка на відкритті того пам''ятника у 2008 році й дав ляпаса меру. Не гарно, звісно. Але пан мер міг би бути стриманішим у висловлюваннях. Виявляється, він – жертва репресій. Може і жертва. "Все мы немножко лошади..." Але потрібно мати трохи совісті й такту, щоб прирівнювати себе до людей, які не один рік провели у радянських таборах. Звісно, що той ляпас зачепив еґо пана міського Голови. До того лише він безкарно лупасив усіх і вся.
Формальною причиною зносу того пам''ятника у сквері на пл. Дружби народів була відсутність схвалення/дозволу художньою і міською радою (чи виконкомом) на його встановлення. Не по правилах його встановили, тут питань ніби нема. Але, здається, не було схвалення й на встановлення ведмедів (може зараз і зроблять постфактум). Це ж не встановлення смітників, яке не потребує певної громадської згоди чи бодай сприйняття. Ба більше, ведмедики презентуються як символ Закарпаття. На скільки мені відомо, цей "символ" нам нав''язала Прага, коли край був у складі Чехословаччини. Прага воліла мати герб, що містив герби складових части тогочасної країни. Оскільки ми не мали свого герба і не спромоглися представити власного проекту, столиця запропонувала краю ведмедика – а могла б і косулю, борова чи вовка. Символ схвалила й Москва у 1990, коли всіляко підтримувала сепаратизм у колишніх радянських республіках – тактичний хід, щоб послабити наростаючі націоналістичні тенденції у "тюрмі народів". Але хай би там як, маємо ведмедика і вірш "Подкарпатские русины" як символи краю. Вдячний уклін вам, депутати, за ці символи й багато інше...
Мене щиро обурює, коли у місті поламані лавиці, запльовані тротуари, понівечені скульптури, обшарпані й обписані стіни. Нечасто погоджуюсь з мером, але в тому, що частина ужгородців – свині, я тут з мером на всі 100%. Хто винен у такому стані речей? Всі ми у певній мірі.
Мер винен, бо сам показав приклад: якщо тобі не подобається пам''ятник у місті – знеси його. Всі наші "достойники" – від колишніх до нинішнього Президента, від нашого мера до Конституційного суду – регулярно цинічно порушують Конституцію і моральні норми (є і таке). А громадяни й раді наслідувати. Порушують закон усі і вся. Корупція – норма (хабарі дають же не марсіани), правила дорожнього руху, як для водіїв, так і для пішоходів, – така собі інформація для загального розвитку (щось на кшталт прогнозу погоди)... Це так, пару штрихів про наше ставлення до законів. Хоч закон в Україні – більше механізм гноблення простих людей різними чиновниками, від клерків до правоохоронців, ніж регулятор суспільних відносин, але ми порушуємо часто навіть не закон, а здоровий глузд, самі паплюжимо своє ж довкілля. Так що про свиней – не треба ображатись на дзеркало.
Винні вряди-годи батьки, які або самоусунулись від виховання, віддавши дітей на поталу ТБ, або показують не найкращий приклад своїм чадам. Телебачення і преса (а молодь вже давно виховується більше ними, ніж батьками) опустились на рівень примітивізму, особливо на місцевому рівні. Щоб переконатись, увімкніть телевізор чи відкрийте першу-ліпшу газету (не забудьте потім помити руки). То чого потім дивуватись, що хтось, скоріше за все підлітки, проламали скульптуру і, взагалі, поводять себе як свині? Винна і молодь, бо теж мають які-не-які, а клепки у голові.
Це суто гіпотеза, але, можливо, ужгородці рідше би ламали лавиці й скульптури, якби у місті були концерти у парках і скверах у теплу пору року, якби енергію можна було би випускати через спорт. Наразі, щоб пограти у футбол чи побігати на "Аванґарді", треба заплатити. Можливо, певна плата часом і потрібна. Але я би хотів знати, кому і на щó йдуть ці гроші. Де в місті пропаґанда здорового чи культурного життя? Де, власне, умови для цього? Хіба в місті вирує культурне життя? Чи може мер (діючий, минулі) для когось приклад?
Я не очікую радикальних змін від цих виборів. Більшість обере тих самих, або трішки інших, депутатів і мерів. Вже ж бачимо, хто на слуху. Все знову замовкне до наступної виборчої кампанії. Але хотілося б, щоб більше людей з громадянською позицією піднімали ці питання. Дуже не хочеться, щоб те, що відбувається, сприймалось як належне.
28.09.2010