Мілан почав ніжно й гарно залицятися до своєї нової пасії з дивним іменем Іта. Не втомлювався дарувати їй квіти, шукав привід для зустрічі, цікавився її життям. Вона ж бо сприймала його несерйозно. Це дуже дратувало чоловіка. Важко було йому приховувати і свою ревність, коли бачив біля неї других залицяльників, молодших від нього. Але ж приховував, вбивав у собі і себе у цій ревності, бо боявся втратити Іту. Згодом зрозумів, що хоче з нею близькості. Нічого кращого не придумав і ляпнув: "Сексом дружбу не іспортіш!". В очах Іти проскочили бісики. Вони посварилися. Надовго.
Минуло п"ять років. Довгих для Мілана, пекельних без неї, без її голосу. За цей час Іта вийшла заміж, а він важко переживав її одруження. При зустрічі вона навіть не дивилася в його бік. Одного разу я стала свідком їхньої телефонної розмови. І не знала чи йти мені геть, чи й надалі залишатися в його кабінеті. Мілан кричав, пирскав слиною й від злості почервонів, мов буряк. Мені було так незручно! Найгірше, що я почувалася винною, бо теж – жінка!
На підлогу полетів телефон. З шухляди розсипалися листи: білі, червоні, рожеві конверти. "Це все їй", — психував він і почав їх рвати аж піт виступив на його чолі.
Я підняла лист, що притулився одиноко біля моїх ніг. В ньому було стільки болю і печалі: "Дорога Іто, бажаю тобі великої, всеохоплюючої любові. Я давно намагаюся знайти стежку до твого відкритого для неї серця. Не раз здавалося, що вже знайшов, але за поворотом вона зникала, розчинялася у блуканнях. Однак я шукатиму її далі. Для цього готовий обійти всі закарпатські гори, спуститися на чорноморське дно, подарувати тобі всі квіти цього світу, щоб сказати: я ту стежку таки відшукав. Знаю, що це буде, а ти мені в цьому допоможеш. А коли не знайду (буває!), то в такому разі хай твоє серце буде відкритим, наснаженим і ніколи не втомлюється любити іншого. А своє серце я дарую тобі. Твій Мілан!"
Стара любов не в"яне. Знайома історія.
P. S.: Пане Мілане, пробачте мені, будь ласка, що написала про ваші почуття і винесла їх на загал. І не гнівайтеся, добре?..