У розмореному ефірі серпня, в екстремальну годину модних збурень глобального клімату, на місцевій ФМ-станції вели неспішний діалог двоє: гість студії Федір Шандор та ведучий Олексій Ямайський. Певно, то погода призвела до розслабленості думок.
Перейшли до проблеми етнічних відносин у нашому краї. Аж тут пана Федора понесло. Щойно питає журналіст, скажімо, про можливе творення нового етносу в карпатських теренах, у відповідь чуємо, наче цей окремий етнос поруч вже існує. Справа єдино тільки в кодифікації його язика. А далі – "В єднуй громаді: люде, коні, вози поламані, канони... ". Косово, право націй на самовизначення, творення держави, – словом, повний Хозарський словник від місцевого марґінесу. Як казав класик, легкість думок незвичайна.
Тут варто зупинитися. Якщо розмислити тверезо до кінця, то нам провіщалися на майбутнє війна, розруха, усі супутні жертви. Думки ж недодумані, отак недбало кинуті до вух загалу, здатні відігратися зле в людських долях.
Дорогий пане Федоре, всі ми грішні – годні теревенити про речі, в яких не є фахівцями. Ви ж нині не практикуючий етнопсихолог і не мовознавець, та й дещо відпустили од себе історію. Вас усі тут знають і шанують як хорошу людину та доброго професіонала. Тож дай вам Бог на майбутнє творити потрібні діла, до чого маєте справжній хист. У мовленого ж слова завжди є наслідок.
Даруйте ті слова, яких не міг не сказати.