Зазвичай, як тільки вимикають світло, беру в руки телефон і традиційно клацаю номер "Міськсвітла". Коли за сто шістдесят восьмим разом мені таки вдається дістати злого диспетчера і він з'являється на іншому кінці дроту, нічого розумнішого за фразу "У нас аварія..." почути не доводиться. А на запитання про тривалість ремонту кожного разу відповідають: "Через годину-дві закінчимо". Що ж за аварії такі регулярні?
Тільки сьогодні помітив, що світло вимикають в одні й ті ж дні тижня, при чому, по двічі на день у години-пік...
Колись в епоху есдеків економія електроенергії була чи не найпростішим способом акумулювання мільйонів у окремих кишені. Проте тоді такі кроки влади не викликали такого обурення у народу, бо він вже просто до цього звик і чемно вивчав графіки вимикання світла.
Напередодні чергових місцевих виборів можна зрозуміти місцеву владу, яка згадала про перевірені схеми зі світлом. Але невже ужгородці залишились такими ж наївними, як колись?
Найгірше для Сергія Миколайовича, якщо у відключеннях таки дійсно винні часті аварії в мережі і не надто оперативні ремонтники. Тоді і грошенят не підмутить і потенційного нечисленного електорату може позбутися.
P.S. У мене з "Міськсвітлом" свої рахунки! Через їхні "аварії" я півфінал мундіалю в Африці пропустив :(