"Велике Карпатівництво"

В Україні Карпати – частина вододілу Східної Європи, з їх унікальними і заповідними високогірними екосистемами, опинились під загрозою руйнування, а відтак – зникнення. Карпати займають лише біля 5% від загальної площі країни, тоді як високогір’я – лише 1% площі.

Законопроєкти і вже підписані президентом закони, які прямо чи опосередковано несуть для Карпат загрозу перетворення їх у величезні будівельні майданчики для «бульдозерних проєктів» - це, насамперед, антиконституційний 9549, скандальний 12089, правка №103 у законопроєкт 13174 та обмеження 11533. Інструменти, закладені у останній, унеможливлюють повноцінну ідентифікацію громадськістю, зокрема журналістів-розслідувачів, причетних до екозлочинів.

^{Верховинський Вододільний хребет, де компанії «Вітропарків» запланували побудувати ВЕС, Екосфера}

Але спочатку трохи контексту про причини і про ризики урядових рішень, а також конкретні приклади.

На порозі «зеленого відновлення» цей регіон став розглядатися владою виключно через призму економічної доцільності, через що втрачається контроль за його збереженням. Нові політики фокусуються на пріоритетах прибутку і виробництва, у яких Карпати і їх ресурси розглядаються як інструмент для досягнення цих цілей. Це все суперечить як самій суті охорони довкілля, так і євроінтеграційним зобов’язанням, міжнародним природоохоронним угодам, зобов’язання по яких взяла на себе Україна.

21 липня уряд своїм рішенням ліквідував Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. Згідно із нововведенням, Міндовкілля разом із Міністерством аграрної політики та продовольства приєднають до Міністерства економіки і перейменують на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.

Таке відбувається не вперше. У 2019 році тодішнє Мінприроди приєднали до Міненерго, але за кілька місяців, у 2020-му, роз’єднали. Україна, можна сказати, є єдиною країною з числа країн-учасниць Карпатської конвенції – рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат (аналогом для країн альпійського регіону є Альпійська конвенція), яка не має окремого міністерства, відповідального за довкіллєві питання. У складі урядів інших країн-учасниць - Чехії, Польщі, Румунії, Сербії, Словаччини, такі є. Лише в Угорщині довкілля поєднане з сільським господарством, з чітким пріоритетом на останнє.

І з огляду на плани деякого бізнесу, як от ТОВ УК «Вітряні парки України», яке незаконно будує вітроелектростанцію на полонині Рівна (Руна) і запланувало таке ж будівництво на майже усіх високогірних хребтах Закарпаття – горах Лютянська Голиця, Гостра, полонинах Апецька і Красна, Верховинському Вододільному хребті та Свидовці, під що, також, вирубуються старовікові ліси і праліси, Карпатської конвенції у Карпатах стає все менше.

^{Високогірні хребти Українських Карпат, на яких заплановано будівництво ВЕС загальною потужністю 1-1,5 ГВт, Економічна правда}

Ліквідація Міндовкілля потягла за собою і ряд інших змін, які усі послаблюють інтереси довкілля, а, відтак, і національної безпеки та несуть негативні наслідки як для навколишнього середовища, так і для євроінтеграційних процесів у нашій країні.

Першим з таких стане ліквідація Державного агентства водних ресурсів і передача його повноважень, найімовірніше, новому Державному агентству розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (або іншому органу - назва наразі узгоджується). У 2020-му році представники влади вже намагалися приєднати Держводагентство до МінАПК.

Варто сказати, що Державна екологічна інспекція, яка підпорядковувалась Міндовкіллю, ще до його ліквідації показувала себе як не зацікавлений у виконаннях функцій охорони природи орган, що воліє «працювати» на інтереси бізнесу. Варто лише згадати небажання ДЕІ у Закарпатській області звертати увагу на екологічні порушення і злочини, прямо чи опосередковано пов’язані з господарською діяльністю компаній з групи ТОВ УК «Вітряні парки України»: від вирубок у об’єктах ПЗФ чи пралісах під лісові автодороги до незаконного будівництва ВЕС на гірських хребтах.

То як законопроєкти №№ 9549, 12089, 13174 чи 11533, два з яких вже підписані і стали законами підіграють «Вітропаркам» чи іншому недобросовісному бізнесу, який захоче перетворити Карпати на будівельний майданчик?

Антиконституційний законопроєкт 9549, що передбачає можливість примусового відчуження земельної ділянки та іншого нерухомого майна в Ужгородському районі для об’єктів оборонно-промислового комплексу та критичної інфраструктури в умовах воєнного стану. Рішення про це ухвалюватиме Кабмін за заявою ЗакОВА.

Дана норма закону діє лише для Ужгородського району Закарпатської області. За адмінреформою 2020 року до Ужгородського району приєднали Перечинський, куди з початком повномасштабної війни свій бізнес з Краматорська релокував екснардеп Максим Єфімов та його бізнес-партнер Едуард Мкртчан. Зокрема, це і згаданий тут вітроенергетичний бізнес.

^{Стоп-кадр з відео будівельного майданчика на полонини Рівна, де будують ВЕС без висновку з ОВД, Лівий Берег}

Цей закон також передбачає відтермінування обов’язкового впровадження Планів просторового розвитку до 1 січня 2028 року. Це означає, що ділки, насамперед будівельна мафія, підтримувана корумпованими посадовими у міських радах, й далі можуть будувати всупереч Генпланам - лише по детальних планах. Також, відсутність обов’язкової і так і не розробленої Схеми планування гірських територій Карпат, більше не є обов’язковою при плануванні забудови. На відсутність такої Схеми як обов’язкової посилались природозахисники, коли доводили неправомірність плани забудови Українських Карпат енергетичними об’єктами та мега-курортами.

Також тепер лісові землі під ЛЕПи можна тепер виводити з лісфонду та, відповідно рубати на них, без рішення Кабміну, якщо площа окремо узятої ділянки не перевищує 0,05 га.

За 9549 нардепи голосували двічі. Перший раз, після скандалу, Зеленський наклав на нього вето і вніс правки. З них наступного разу врахували лише кілька, зокрема і «дозволили» власникам «віджатого» ЗакОВА майна звертатись до суду (так, на це була заборона). Інші не врахували і проголосували, чим порушили регламент. Однак президент документ підписав.

Не менш скандальний 12089 про «добросовісного набувача» встановлює, що якщо з моменту незаконного відчуження землі минуло понад 10 років, то держава або громада більше не зможуть її повернути у свою власність. Це стосується лісів, прибережних смуг та інших природних територій. У Карпатах, зокрема у Буковелі і на Свидовці, на який має види і ТОВ «Скорзонера» Ігоря Коломойського, і нардеп Ігор Палиця (власник Буковелю), таких кейсів дуже багато.

^{Свидовецький хребет, де компанії дотичні до бізнес-групи «Приват» планують побудувати мега-курорти, Українська правда.ЖИТТЯ}

Якщо ж з часу оборудки минуло менше 10 років і в суді встановлено, що нерухоме майно було виведено незаконно, то держава або громада може витребувати це майно. Проте має повністю компенсувати йому вартість цієї землі чи нерухомості. Водночас компенсацій втрат державі та територіальній громаді не передбачено.

Петиція до президента про вето на законопроєкт 12089 набрала необхідних 25 тис. голосів, але він її не розглянув.

У законопроєкті 13174, який стосується «захисту прав на землю власників об’єктів нерухомого майна, зруйнованих внаслідок бойових дій», просувають правку 103 (авторка Антоніна Славицька з ОПЗЖ) яка обійде статтю 64 ЗУ «Про адміністративну процедуру», що забезпечує виконання норми ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» щодо призупинення процедури отримання висновку ОВД за наявності судового провадження, якщо це стосується обʼєктів ОПК чи критичної інфраструктури.

Простіше: судовий процес більше не буде підставою для призупинення процедури ОВД. Далі, думаю, підуть на спрощення і самої процедури.

Хоча, фактично, «Вітропарки» на Руні і харківські ділки (ТОВ «Гідроресурс-Тересва») на Тересві у Калинах безпосередньо тепер демонструють, що суд їм не запобіжник. Закарпатські судді (Ярослава Калинич, Закарпатський адмінсуд і Тарас Бисага, Закарпатський апеляційний суд), своєю чергою приймають несправедливі рішення, влада піарить злочини проти довкілля, а правоохоронці готові застосовувати силу проти громадськості.

^{Мешканці села Калини Дубівської громади Тячівського району захищають річку Тересва від незаконної забудови міні ГЕС, 23 серпня 2025 року}

Нарешті, найсвіжіше - законопроєкт 11533, яким обмежили, фактично закрили, доступ до даних про нерухомість та кадастрові номери. Тепер, наприклад, не власник майна не зможе взяти довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Для журналістів-розслідувачів, матеріали яких перед публікаціями проходять юридичну експертизу - цей документ один із ключових доказів, коли ми говоримо про власність. За його відсутності публікувати текст, особливо у розквіт проти нас SLAPP-позовів - ризиковано.

Однозначно, що закриття реєстру вплине на інформацію про Українські Карпати, які Єфімову «ріжуть» під вітряки, а Палиці і Каськову-Льовочкіну - під мега-курорти. А є ще інтереси Фірташа, Юрушева, групи Балоги-Петьовки, забудовників Ужгорода, включно з «королем контрабанди» Пересоляком і Микитою-Котиком, а також інших ділків, частина з яких є або посадовцями, або політиками.

Усі ці зміни законодавства, більша частина з яких є офіційною політикою держави із неприхованим, але мовчазним ігноруванням довкіллєвої складової, для Українських Карпат стануть руйнівними. Гори, які сформувались у епоху кайнозою, близько 25 мільйонів років тому, а вік найдавніших порід системи може сягати 1,2 мільярда років, не дочекаються Перемоги.

Теги: високогір'я, Карпати, вітряк, вітропарки, курорт, мініГЕС

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати