Книга псалмів українською мовою.
І це на Закарпатті, в селі Богдан, що на Рахівщині.
Знайдена серед немалої колекції літератури та періодики мого діда Ференца Івана Грицевого. Рік видання - 1911, видано у Відні.
Яким чином вона до нього потрапила, невідомо. Чи купив її де, чи, може, завезена тодішнім парохом та передана йому, адже певний час входив до церковного правління місцевої парохії.
Та це не суть важливо. Перед нами наочний факт поширення ідеї застосування української мови в богослужінні, виданні церковних книг та, відповідно, поширенні, навіть у такому загумінковому краї Австро-Угорщини як Рахівщина і, зокрема, в с. Богдан.
Це більше 110 років тому.
Якою нісенітницею виглядає теперішнє, у 21 столітті, твердження кліру УПЦ МП про непридатність, гріховність застосування української мови в богослужінні.
Зрозуміло, що це московський наратив російської церкви в Україні, спрямований проти повноцінного утвердження української мови в українському суспільстві, утвердження повновартісної української ідентичності.
Дана книга псалмів написана церковною (церковнослов’янською) абеткою, але українською мовою.
Фотокопії титульної та низки інших сторінок додаю.
