Під час перегляду у залі не стихав сміх, бо від першого кадру до останнього стрічка буквально нашпигована різними жартами на злобу дня. Може, іноземцеві чи людині з іншої епохи це вже буде не так цікаво, але нашими сучасниками стрічка сприймається як украй актуальна. Починаючи від епізодичного батюшки-перевертня, що їздить на авто з №666, подібні цікаві знахідки з’являються на екрані буквально щохвилини. Дошкульний гумор охоплює як політику (серед персонажів пара міністрів), так і взаємини села і міста, молодіжну тематику, проблему батьків і дітей, похоронного бізнесу і фастфуду. Одна з найколоритніших ролей — бабуся одного з поліцейських, що є своєрідним посередником між правоохоронцями і криміналітетом.
Одну з головних ролей також виконує закарпатка з походження Аліна Паш, дотепер відома переважно як співачка. Це перша її масштабна роль у кіно, причому на відміну від більшості інших персонажів не комедійна, а драматична,з подвійним дном, яка несподівано розкриває зовсім нові таланти відомої зірки.
Комедія відзначається міцно збитим сюжетом, який тримає у напрузі до самого фіналу. Подібна історія могла відбутись і на Закарпатті, тільки би тоді ішлося не про нелегальний видобуток бурштину, а про контрабанду. Актори не виключили, що буде і друга серія, причому цілком можливо, що якраз закарпатська. Принаймні, Ужгород Євгенові дуже сподобався, планує незабаром навідатися сюди просто туристом.
Актори повідомили, що пройшли супер-швидкісні курси у поліцейській академії, де їх навчили найголовнішим для кіношних поліцейських премудростям - як зупиняти авто, одягати наручники тощо. А потім ще багато годин тренувалися з каскадерами, котрі вчили показовим бійкам, а головне — як правильно падати. У радянському кіно фільмом з найбільш яскравими бійками був визнаний “Человек с бульвара Капуцинов”, а у сучасному українському кіно це наразі “Бурштинові копи”.
Комедія задовольняє і тих, хто прийшов чисто посміятися, і тих, хто хоче якогось глибшого підтекст. Ну і на додачу — закручений любовний сюжет. Хоча головна інтрига — таки поліцейська, причому інтрига виявляється багатокомпонентною, коли кілька разів змінюються уявлення, хто наші, а хто — чужі.
Фільм удався ще більше, ніж попередня стрічка цієї самої команди — “Інфоголік”.