Однак Рахів – сей коштовний смарагд у короні Закарпаття і усієї Гуцульщини – не має, на жаль, видатних архітектурних споруд, які б милували око мандрівників. Так, до культурної спадщини належать кілька пам’яток місцевого значення, однак не вони творять славу гуцульського Парижа (три давні церкви – виняток).
Головна, «центрова» вулиця Миру – особлива, оскільки нею щодня стирають підошви тисячі містян і гостей. Саме вона пов’язує місто з Хустом, Мукачевом і Ужгородом. Що маємо тут виняткового, такого, що вабить зір? Римо-католицька церква, школа, готель «Європа» і… все. До чого хилю? А до того, що новобудови у центрі міста повинні бути архітектурно довершеними. Себто такими, які б стали родзинкою, такою собі вишенькою на торті.
Останні 15 років у центрі міста не будувалося нічого. Місцеві челядники, очевидно, відчували високу відповідальність за архітектурне обличчя столиці Закарпатської Гуцульщини. Однак цього, 2020-го року, рахів’янам цинічно плюнули в очі – без оголошення конкурсу і громадського обговорення проектів, тишком-нишком у кабінеті за зачиненими дверима дали дозвіл на будівництво майже впритул до мерії такого собі монстра, якого інакше, як стодола-шталів-хлів і не назвеш!
Мій 11-річний онук намалював би кращий проект, тому архітектор мав би просто порвати видану йому посвідку про вищу освіту.
Мені абсолютно байдуже ім’я забудовника, його партійність, стать, вік і віросповідання.
Не переймаюся, хто підписав усі дозволи, – голова чи т.в.о. голови.
Не цікаво, за які заСЛУГИ надана така виняткова преференція.
Важливе інше. Як так сталося, що на розі вулиць Миру і Тихої виросла потвора, такий собі пам’ятник елементарного несмаку, неповаги до традицій і основ містобудування? Певна символіка є в тому, що на Тихій все «порішали» по-тихому… А чого питати містян? Все проковтнуть. Покричать на кухні і заспокояться…
Однак надворі – нові часи, громадянське суспільство все голосніше заявляє про свої права.
Як почесний громадянин Рахова вірю, що новообрані депутати Рахівської ОТГ за підтримки обласної державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ )на найближчій сесії зможуть ухвалити наступні рішення :
– про зупинення усіх робіт на даному об'єкті;
– про створення спеціальної депутатської комісії, яка б вивчила законність наданих дозволів на будівництво;
– про ДЕМОНТАЖ даної споруди коштом забудовника або міської ради чи посадової особи, яка надала дозволи, і перенесення її на околицю міста, а ще краще – на відстань не ближче Бребої;
– про оголошення конкурсу проектів і аукціону на придбання вивільненої ділянки у центрі міста (дана землиця – на вагу золота!).
Так би зробили у Тячеві, Ужгороді, Івано-Франківську, Львові, Києві.
На Устєріках і в Перії чи Вербнику (відомі мікрорайони Рахова) будують набагато кращі в архітектурному розумінні споруди. Переконаний, що притомні керівники найвіддаленіших сіл не дозволили б таке одоробло у своїх центрах.
Хотів би порадити і попросити депутатів Рахівської ОТГ скинутися на бензин і поїхати до сусіднього Тячева, оглянути центр колись загумінкового, а нині респектабельного й архітектурно зразкового міста, поспілкуватися з тамтешніми архітекторами, які відмовляються від халтури заради заробітку.
Один міський челядник обурювався на мою інвективу про те, що Рахів стає великим селом. Прошу пана! – саме ви такими потворними новобудовами робите європейський Рахів селом! Як ви біля цього триповерхового курника збираєтеся реалізувати амбітні плани реновації мерії?
Ми тішимося, що наше місто – у центрі Європи, однак європейські стандарти – не для нас.
Ще не пізно виправити помилки.
Тільки ДЕМОНТАЖ!!!
