Ще не минув і тиждень від ганебного виступу у телебаченні 25-річного нардепа Є. Браги, а тут вже наступна атака на українську мову. Цього разу вже не депутат, а продюсерка серіалів та фільмів каналу 1+1 Альона Єремеєва. Зазначимо, що депутат вболіває за „дискримінацію” російської мови, а продюсерка „переживає” за телеглядача. Щоправда, з її слів можна зрозуміти, що небажання глядача вона бере під увагу, але імперсько-шовіністичне твердження, яке вже в ХІХ ст. висловив „друг” Шевченка В.Бєлінский („Шевченка заслали на Кавказ солдатом. Мені не шкода його, коли б я був його суддею, я зробив би не менше” – з листа В.Бєлінського до літ. критика П.Анненкова 1847 р.). Бєлінский твердив, що „поезія є ідеалізуванням життя реального. Чиє ж життя ідеалізуватимуть українські поети? Життя вищих станів на Україні переросло українську мову і остання лишилася тільки в устах простого народу”.
Чи не нагадує це висловлені думки пані продюсерки? Для якої ясно, що „вищі стани” – розумій – оліґархи та ті, які добралися до державного „корита”?
Російський „демократ” не міг пробачити Т.Шевченкові, що той пише українською про любов, кохання, тобто, про людські почуття. А як це у А.Єремеєвої? „За нашими спостереженнями, мелодрами українською мовою дивляться гірше, ніж комедії... українська складніше дається для цього жанру” – звичайно, що потрібно звернути увагу на те, що погляди російського критика Бєлінського були висловлені бл. 180 років тому!
Щоб „мотиви” продюсерки краще зрозуміти, то наведемо ще „пояснення” керівника напрямку „Телевізійний бізнес 1+1 media” Максима Кривицького. Під час презентації нового сезону 1+1 він озвучив дуже важливу „деталь” про те, що створюючи серіали, канал орієнтується на таку собі Антоніну – збірний образ глядачок каналу. „Антоніні – 35-40 років, вона живе в місті (вищий стан – за Бєлінським – пояснення моє).Ми спеціально не говоримо, що їй 35 або 40 років, а сприймаємо дещо різні періоди, етапи в житті Антоніни. 1+1 – це і є чоловік Антоніни. Це опора, надія. Це той, від якого вона хоче мати дітей.”
Отож, не тільки продюсерка мовить ясною мовою, але й керівник не приховує „кінцевої мети” – позбавити людей насолоджуватися солов’їною. Слід звернути увагу на той факт, що „телевізійний бізнес” взяв на „приціл” покоління, яке вже не було в комсомолі та в піонерах, і тому 1+1 хоче його „виховувати” не державною, але імперською мовою.
Минуло два місяці, коли у Бахмуті Донецької області двоє недорослих до смерті побили волонтера Мирошниченка за те, що розмовляв українською. Російські шовіністи після цього притихли і „прокинулися”, коли на їхньому шляху знов появилася волонтерка – чи це випадково, чи закономірно?
Справа навіть не в одній, а у двох волонтерках, які поверталися з похорону жертви російської аґресії – приятеля і дорогої людини. Не треба бути ясновидцем, щоб зрозуміти душевний і психічний стан дівчини, яка їде з похорону свого найближчого друга. Шовіністично виховані неуки нездатні розуміти людські почуття у стані смертельної траґедії – навпаки – вони шукають родзинки у г...і, щоб за українські гроші боротись проти українського.
25-річний нардеп від партії "Слуга народу" Євген Брага погнався за швидкою популярністю, а замість неї виявив перед виборцями брак розсудливости, аналізу, співчуття потерпілому, зрештою, совісті. Замість того, щоб хоч якоюсь мірою спробувати зрозуміти, а якій ситуації перебуває дівчина, яка щойно втратила свого коханого, якого підступно вбив російський снайпер на лінії фронту, він вирішив, що зможе здобути „популярність”, коли звинуватить жертву злочину у кримінальному висловленні, якого жертва не робила. Він не звернув увагу на те, що водій порушив норми закону „Про забезпечення функціонування української мови як державної”, в якому написано, що в публічних сферах повинна вживатися державна мова, а, як нардеп, повинен би це знати.
Звичайно, не можна вимагати від 25-річного „політика”, щоб він вдавася до аналізу психічного стану ветеранки від збройної агресії, бо ж він (певно, і водій автобуса) і близько не був до лінії фронту, який наступом розпочав кремлівський вождь саме через російську мову!
Задекларовано Путіном, що причиною для російської агресії проти України стала російська мова, яку він вирішив „рятувати” танками, гарматами, ракетами. Чомусь прихильники „русского мира” не хваляться тим, що „акція порятунку” коштувала Україні на сьогоднішній день вже понад 14 тисяч людських життів, серед яких тисячі російськомовних. Коли би пан Брага проаналізував українські втрати за 6 років російської війни, переглянув статистику, скільки українців вже загинуло за тзв. „домовленості про повне і безстрокове припинення вогню”, то не витягав би з контексту слова Насті Конфедерат, які долучив до „заяви про скоєння злочину”.
Але ж скільки треба мати хамства, неповаги, браку милосердя та совісті, щоби трагічні обставини дівчини, яка перебуває у глибокій жалобі за втраченим другом, який загинув від кулі злочинця, мова якого пригадує ветеранці-захисниці Батьківщини злочин Росії саме через російську мову (якщо вірити президентові РФ)? Молодий нардеп-слуга не здатний зрозуміти почуття дівчини, яка йде з похорону свого друга, з яким, певно, мріяла про спільну родину, так само, як і водій та решта пасажирів автобуса, які, очевидячки, були далеко від лінії фронту і, можливо, ні вони, ні їх рідні не відчули й не відчувають на власній шкірі отого «порятунку» Путіна, який не закінчився Дебальцевом та Іловайськом, але щодня «нагадує» українцям, як хочуть їх «рятувати».
А почалося все з порушення «ГАРАНТІЙ» про територіяльну цілісність та суверенітет України російським президентом Путіном, а західні «ґаранти» «не зрозуміли», що аґресія Путіна приведе до анексії і окупації. Простому смертному досі незрозуміло, чому українська влада не вимагає від всіх підписантів «Ґарантії» дотримання слова? Іншими словами, злочинові повинно слідувати покарання не тільки в художній літературі (Достоєвський), але й в нашій дійсності, бо ж кремлівський злочин проти українців не припинився, а покарання затримується.
Жорстоке вбивство російським снайпером медицинської сержантки Клавдії Ситник 1-ого лютого та поранення на невизначеній вибухівці українського солдата не можна виправдати, вони лише зайвий раз доводять, яким тиском на захисників Батьківщини є безхаратерність, жорстокість людей, які задля популярности потрапили на ТБ, готові забути, що саме спричинилося до того, що частину України окупували, анексували. Після знищення 14 тисяч людей ворогові ще мало вбитих, він не може дотримати дане слово з підписом під домовленістю.
Московська аґресія проти України досі не знайшла спротиву у всіх областях України, які віддалені від лінії фронту. Гібридний фронт Росії сповна використовує п’яту колону, яка, у свою чергу, користає із тзв. корисних ідіотів, які не здатні розпізняти погане від корисного. Складається враження, що Є.Брага не дуже обізнаний з тим, що Україна перебуває у війні з Росією вже понад 6 років. Брагу можна навести як приклад того, що для депутатів ВР України і кандидатів на президента та інші державні посади конче потрібно запровадити грунтовні іспити з історії України, яка написана не імперськими істориками.
Хіба могла б людина, обізнана з історією України, звинуватити вдову захисника Батьківщини у ксенофобії та дискримінації, коли б була ближче обізнана зі щоденною боротьбою українських патріотів з кровожерливим аґресором? Хіба не аґресор займається ксенофобією і дискримініцією всього українського, заперечуючи право на самостійне існування і розвиток українців?!
Нардеп-слуга Брага довів протягом дуже короткого часу, що він не здатний висловити співчуття людині, яка втратила друга, а бідній пенсіонерці не здатний порадити, як з малої пенсії вижити. Зате, дуже швидко вигадав ксенофобію і дискримінацію, в яких звинувачує волонтерку, яка пояснила, чому не може дивитися російський серіял і дуже дивує, що ніде не було чути голосу цього „захисника і творця закону”, коли від смертельного побиття помер Мирошниченко, що є не тільки ксенофобією та дискримінацією, але й справжньою кримінальною справою!
Якщо бути чесним і відвертим, то потрібно визнати, що пояснення „переваги” російської мови над українською стосовно „мелодраматизму” є нічим іншим як грубою дискримінацією української мови, яка розпалює національну ворожнечу. У гордих націй такі „виправдання” привели б до бойкоту російськомовного продукту і до активного вживання національної, а не колоніяльної мови в державі. Чи здатні на таке українці? Чи всі громадяни України вже зрозуміли, що вони – незалежна держава і не належать до жодної імперії?!
Торонто, 8.2.20 р.