Тут, опісля обрання Президентом України Володимира Зеленського, зазвичай уміркований, виважений у своїх публічних судженнях Олег Диба, який ба навіть мене втихомирював (і не раз), раптом видає на гора свій зворохоблено-нервозний допис «Українців на*бали». Подумав я кілька день та вирішив од себе сказати: «Олеже, українців мо’ і на*бали, лем не арійців». Молю Дажьбога, аби до літнього сонцестояння побачила світ моя чергова книженція «Чара. Історія хвороби». Позаяк маю вже дрібок збройних вояк, які сповідують мій світогляд і ведуть уперед овець і баранів за собою. Що Зеленський, що Порошенко – ніхто і ніщо проти них, моїх воїнів, які в окопах Донбасу та київських о[хв]ісах вичищають з попелу високо достойний Арійський Простір.
Майже тиждень тому я вийшов на пенсію і тепер цілком та повністю віддам себе українському арійству. Звичайно, якщо не перешкоджатимуть тому заповзятливі вукраїнські брати-християни всіх мастей, які так і прагнуть утопити свого ближнього в найглибшій твані.
Олеже, я так само як ти та й МѢСТНЫЙ 2019-04-22 / 08:54:23, читаю, проголосував у першому турі за Петра, а в другому участі я також не брав. Осоружно мені бабрати руки з лайдаками. Проте у відчай я не впав, а навпаки – відчув себе ще дужчим поміж двоногих, які так і пнуться пристати до загалу розумних істот. А – дзуськи! Кажу я вам. Уже не вийде. Янучари та ґрантоїди, почасти закарпатські!
Чим себе тішу? Зеленський завтра-післязавтра стане вряд з Правим сектором і дасть фори уродженцю Ужгорода Нестору Шуфричу та іже з ним. Неодмінно, кажу я вам! А найбільше, що мене втішає, слова Курта Волкера: «США тут надовго». Себто – в Україні. Западенські вуєчки з тетками мене вже не гріють своїми блядськими хляками. Тіло напівмертве не гріє живе. Тим паче позбавлене душі! Зброя, тільки зброя та щира підтримка США – найбільше з усього втішає мене.
Ага… Кажуть, що Генка Москаль подав у відставку. Нарешті щиросердечні закарпатці дочекаються на його же посаду їхню чистокровну душку. Мовляв, се буде Йванко Балога. Та менше з тим. Одначе, як ухилялися від служби у війську за хабарі закарпатці, так – відповідно і коять! Жирують на чужій крові.
Олеже, а зараз, з твого дозволу, трішечки м’якше скажу за тебе:
– Попи здували з вікон мухи.
Не переймайся, цімборо, все буде ОК!