Мене придумала війна...
Петро Скунць
В УЛГ* – добірка малої прози Гуменюка. Маємо видатного письменника. Він один заступає собою цілу нашу епоху. Писано-переписано множество слів і сторінок. А достатньо його одного. Навіть забагато для одного життя, для однієї смерті. Отже, Бог послав нам велику війну, божевільне випробування. Ми його, може, й не подужали б. Але прийшов Гуменюк і перепровадив нас на інший берег. Звідти все добре видно. Все, що за нами. Усе, що трапилося з нами на хитавицях війни. Кінця якій ніколи вже не буде. Навіть, коли Гуменюк писатиме свій великий роман. Навіть, коли ми його відкладемо на полицю як перейдене, перетривале. Війна дала нам Гуменюка. Але й відібрала. Що?
Хочеш сказати, що ти також змінився, що у твоїй душі сталася велика реструктуризація. Лише ніяк не можеш зібрати докупи те, що лишилося. Тулиш шматок до шматка – не пасує, не зростається. Забагато відторгнень як на непевні часи. Поспішай зосередитися, спробуй ще раз. Той кавалок живого м’яса для чогось тобі залишився. Доштуковуй до нього решту. Не так того й багато. Щось підійде, щось заторгається в новій композиції, запульсує в новому ритмі. От ти і стався після очищення. І можливо, це справді ти. А не той, інший.
* “Українська літературна газета”. Громадсько-політичний та літературно-художній двотижневик. Виходить з 2009 року.