Близько місяця тому журналіст Юрій Лівак закинув у Фейсбук пост на предмет того, а що б було, якби на Закарпатті з’явилися «зільониє чілавєчкі». Схожі на тих, що захопили мерію Слов’янська, з чого, по суті, розпочалася трагедія українсько-російської «гібридної» війни на Донбасі. Ну, може не в Ужгороді, а, наприклад, в котромусь з райцентрів. Хоча, яка різниця, де саме? Головне – на Закарпатті...
Фантастика? Мабуть, таки не більша, аніж від’єднання Криму, яке ми все ще не навчилися сприймати як реальність. І сотні вбитих і покалічених – це також десь там, на нашому далекому Сході. А ми, закарпатці, – на іншому кінці України. За пазухою у Європи. Відгороджені від небезпеки всією країною, патріотичною Галичиною, Карпатами і ментовськими блок-постами Шаранича. Захищені територіальним батальйоном.
То захищені, чи ні?..
НІ, не захищені.
Бо якщо хтось думає, що тдосі не покарана, пори запевнення офіційного сайту УМВС, «колорадська» стрічка на грудях головного ДАІшника Ужгорода О.Співака, СДПУ(о)шне минуле тепер уже головного міліціонера Закарпаття С.Шаранича і його "кришування" на рівні міністерства колишнім кадром В.Медведчука, підписання договору про співпрацю між «Антикорупцією» І.Волошина і медведчуківським «Украинским выбором», тихе перебування на посаді гендиректора облтелерадіокомпанії «Тиса-1» В.Мещерякова (колишнього прес-секретаря СДПУ(о)шного «губернатора» Закарпаття Івана Різака) – то все випадковості, то він, щонайменше, наївний.
На тлі того, що коїть Путін в Україні, навіть окремі випадковості незабаром стають в один несподіваний день елементами цілісної картини. А коли, у контексті Закарпаття, маємо цілу низку закономірностей і взаємозалежностей, не вірити в те, про що вже не говорять, а кричать факти і логіка здорового глузду, однаковою мірою і глупо, і злочинно.
А тому, якщо, раптом, одного дня в Ужгороді, біля «парєбріка» Закарпатської ОДА з’явиться зо два десятки озброєних і навчених убивати без жалю людей у камуфляжі, їм ніхто не протистоятиме. СБУ, що звикла займатися «кришуванням» контрабандних тунелів, не здатна до патріотизму та героїзму апріорі. Закарпатські міліціонери нічим не відрізняються від «лугандонських»: більшість з них будуть дезорієнтовані та деморалізовані, інші вже апріорі готові прислужувати новій владі на чолі з «народним начальником міліції» прокремлівської Республіки Подкарпатська Русь С.Шараничем і головним «народним» міліціонером Ужгорода в особі, наприклад, того ж О.Співака. «Народний губернатор» уже призначений в Кремлі – Петро Гецко. «Народним мером» Ужгорода несподівано для всіх намалюється медведчуківський гаманець в Ужгороді І.Волошин. А В.Мещеряков з задоволенням відключить українські канали і включить ті, що «потрібно». «Русинська» редакція на «Тисі-1» роботу не припиняла. Криміналітет, аналогічний до «лугандонського», вже організований, апробований і, ймовірно, потай вже потирає руки в передчутті «віджимів» чужих авто, нерухомості і приватного бізнесу. «П’ята колона» у вигляді фінансованого Путіним угорського ультранаціоналістичного Jobbik-а, якого вже навіть в Угорщині звинувачуюють у роботі на користь Москви і який постійно декларує претензії на Закарпаття, попри закриття офісу в Берегові, жива і чекає..
ПРОТИСТАВИТИСЯ ВСЬОМУ ЦЬОМУ В УЖГОРОДІ І ЗАГАЛОМ НА ЗАКАРПАТТІ НАРАЗІ НІКОМУ.
Кращі з патріотів добровольцями вже воюють на Сході. Чергову партію патріотів-добровольців з числа правоохоронців Шаранич відправляє на Схід ближчим часом, зокрема – в понеділок. Батальйон територіальної оборони сформовано здебільшого з насильно мобілізованих, які не хочуть, не вміють і не будуть воювати. Закарпатські «диванні» патріоти воюють тільки в Фейсбуку. Ті ж, хто хоча б морально готовий реально протиставитися такому сценарію, – не навчені та, що головне, елементарно незгуртовані. А тому розрізнених найрадикальніших, для залякування решти, у випадку задіяння змальованого вище сценарію, швидше всього знайдуть з розпореними животами десь у Чорному озері. Варіанти, якщо пригадуєте, відпрацьовано у Слов’янську і решті населених пунктів Донбасу...
Це страшно і в це не хочеться вірити?
А попри це, такий сценарій вже окреслено і навіть озвучено. «Той, хто має вуха, той почує, той, хто має очі, той побачить». Гецко – клоун, але це КРЕМЛІВСЬКИЙ клоун. І ниточки, що рухають цією маріонеткою, ведуть, через Медведчука, до Путіна...
Про те, що новий виток дестабілізації в південно-східних регіонах України Кремлем заплановано на осінь, говорять всі. Про Закарпаття всі мовчать. А тим часом ми, хочемо того, чи ні, вже опинилися на передовій цієї війни.
І ключове слово – РЕВЕРС.
В основі могутності Росії-Кремля-Путіна – газ. І основні об’єми цього газу йдуть в Європу саме через Закарпаття. Більше того, поставити Україну на коліна можна тільки в тому випадку, якщо залишити її без газу на зиму. А значить, у будь-який можливий спосіб перекривши їй можливості реверсу газу з Євросоюзу. Практично весь реверс газу з ЄС в Україну також йде через Закарпаття – з Угорщини і Словаччини. І основні реверсні поставки газу зі Словаччини заплановано на 1 вересня.
Тобто, приблизну дату дестабілізації на Закарпатті визначено. Відлік треба буде проводити саме від неї.
Питання тільки в тому, як ми зустрінемо цей виклик.
Точніше, чи зустрінемо взагалі...