Боже великий, єдиний, нам Україну храни
(Духовний гімн України)
«Наш» Майдан сьогодні (не колись, але сьогодні) мусів би потужно звернутися до «їхнього» майдану з ініціативою об’єднання в ім’я України.
Є для цього поважні підстави в засадичних моментах:
1) Президент.
Майдан Незалежності його звинувачує.
Конституційний Майдан підтримує його курс.
Не проблема. Вирішимо цю розбіжність в конституційний спосіб – на виборах.
2) Евроінтеграція.
Майдан Незалежності – «Україна – це Европа!».
Конституційний Майдан – «Будуємо Европу в Україні!»
Майдан Незалежності – «Негайне підписання договору про асоціацію з Евросоюзом».
Конституційний Майдан – «Перед підписанням договору про асоціацію з Евросоюзом все прорахувати».
Прорахували. Узгодили. І компенсації, і кредит МВФ. І проблему візового режиму. Підписуємо і рухаємося далі.
3) Правопорядок.
Бити нікого й нікому не можна. Іншої думки немає. Не ненависть – але любов.
4) Кишеня.
Майдан Незалежності – «Ми без зарплат і пенсій…».
Конституційний Майдан – «Ми без зарплат і пенсій…».
Спільно – до оздоровлення української економіки, боротьби з корупцією, службовими зловживаннями. І рахуємо, рахуємо, рахуємо…
4) Народ – джерело влади.
Майдан Незалежності – «Нас немало!»
Конституційний Майдан – «Нас немало!»
Разом нас багато! Разом знімаємо усі барикади. Наша єдість – неприступний Храм для будь-якого Зла. Україна – єдина. Єдине тіло, єдина душа. Іншої правди немає.
Аргументацію на користь об’єднання аж ніяк не важко значно розширити й наповнити.
Звернення могли б озвучити з трибуни Конституційного Майдану Кличко або Руслана.
А в неділю 15-го грудня Єдиний Майдан міг би спостерігати за роботою Круглого столу національної єдності.
Чи таке можливе?..