Я нап’юсь та ляжу спати,
Буду спати досхочу.
Завтра вранці стара мати
Скаже тихо:
– Славіку!..
Батько – вмер.
Немає батька.
Поховав його на днях,
А ріднесенька матуся
Не призвичаїться ніяк:
– Нянько вмер…
Умер?..
Я знаю…
Помирають
Не такі,
У колодязі
З розмаєм
Призвичаїлись
Хрущі…
П‘ю…