Вперше русини потрапили до списку національностей РФ під час проведення попереднього перепису – у 2002 році. Тоді до складу багатьох т.зв. «основних національностей» були включені «етнічні групи» (субетноси). Окрім того, до назв багатьох власне етносів (і субетносів) було подано їх синонімічні назви. Приміром, у зведеній таблиці національностей графа «українці» мала такий вигляд: «Украинцы (буковинцы, верховинцы, гуцулы, казаки с языком украинским)». Тобто, респондентів, що самовизначилися як, скажімо, гуцули, у підсумку додали до числа українців. З точки зору етнології, це коректно.
Серед українців, як бачимо, не було русинів, про яких останнім часом дуже часто згадують у Росії. Невже їх забули? Виявляється, ні – просто для них створили окрему графу: «Русины (бойки, карпатороссы, лемки)». Причому статус русинів виявився вищим за, скажімо, козаків: якщо останніх визнано як «етнічну групу» в складі росіян, то русини дістали свою окрему графу. Цікаво, що гуцулів і буковинців віднесли до українців, а не до русинів – мабуть, урахували їхню етнічну самосвідомість.
Усього русинами у Росії у 2002 році визнали себе всього 97 осіб, у тім числі двоє бойків, двоє карпатороссів і шестеро лемків. Гуцулів виявилось більше, ніж усіх русинів загалом – 108, а ще – 3 буковинця та 1 верховинець.
Тепер про перепис 2010 року. Тоді русинів було зафіксовано більш як удвічі більше – 225 осіб. Однак цікаво інше – під час цього перепису, окрім запитання про національність респондентам задавали ще 2 запитання: яка ваша рідна мова і якими мовами ви володієте. І ось які дані оприлюднено: таких, що володіють русинською мовою, виявилося всього 121 особа, але рідною русинську назвали… 1837 осіб (!) Тобто, знають її в 15 разів менше людей, ніж тих, хто вважає її для себе рідною… За логікою, таке, звичайно, неможливе, однак…
Далі – також цікаво. Ось список тих, представники яких етносів вказали, що русинська мова для них є рідною: росіяни – 1751 особа, українці – 14, татари – 6, євреї та білоруси – по 3, удмурти, корейці, - по 2, казахи, марійці, лезгини, німці, узбеки, лакці, грузини, киргизи та комі-перм’яки – по 1. З цього можна зробити кілька припущень: по-перше, що багато хто з респондентів міг не розрізняти понять «російська» (рос. мовою «русский язык») та «русинська» мови; можливо також, що ті росіяни, що вказали русинську як рідну, – уродженці Закарпаття русинсько-проросійської орієнтації; ймовірно, що одиничні представники інших етносів, якщо не переплутали терміни, є дітьми змішаних шлюбів закарпатців із представниками цих національностей. Однак, звичайно, все це тільки здогади…
Насамкінець ще один факт. Під час перепису 2002 року окремо виділялися такі мови: українська, бойківська, буковинська, лемківська, русинська, гуцульська, карпаторуська та хохляцька. На жаль, у нас немає даних про кількість носіїв тих мов (окрім української). З таблиці також неясно, чи вважалися ці мови окремими ідіомами, чи тільки діалектами більш крупних мов (подібно до того, як гуцулів вважали субетносом українців, а бойків – русинів). Додамо, що тоді ж крім власне російської мови (русский язик) виділявся ще і российский язык.