Не будемо говорити, кого конкретно вибирати і кого не вибирати, і не тому, що вагаємося чи не хочемо нав’язуватися. Неважливо це. Не тому неважливо, що всі однакові. Це неправда, це підступна технологічна брехня. Однакового в житті не буває нічого. Важливо те, що насправді і між ким ми вибираємо. А вибираємо ми між ЗЛОДІЯМИ і ЛЮДОЖЕРАМИ. Вже так сталося і нічого не поробиш. Чому ЗЛОДІЇ? Бо злодії, то майже всі представники української влади. Це правда. Бо навіть ті, що не крали – мовчали або як слід не заважали. Але правда і те, що за останній час ми всі в якійсь мірі ними стали. Ми крали своє майбутнє, ми вбивали своє життя через інфантильність, небажанням серйозно займатися нашою спільною народною справою – своєю Державою, до якої відносилися зневажливо і вкрай безвідповідально, ми передоручили це безконтрольно робити політикам, самі ж гидливо з незрозумілою гідністю казали: ми політикою не займаємося. Так нас навчили. Так ми крали своє майбутнє. А через те, що піддалися споживацьким настроям і пристрастям, підсадили моральний інстинкт. Ми стали гарячкувато, зголодніло після клітки втамовувати свої матеріальні потреби, ніби через це себе стверджуючи, затверджуючи, ховаючись за парканами, іномарками, банківськими рахунками, у ту горезвісну хатинку скраю. Тому ми стали злодіями…
Але ми не стали ЛЮДОЖЕРАМИ. В більшості своїй, в переважній більшості своїй ми не людожери. Ми не схожі на людей, які нами зараз керують. Навіть ті, що їм зараз допомагають, навіть ті, що їм намагаються наслідувати – вони ще не людожери. Сподіваємося – не людожери. Тому! Нам потрібно зробити зусилля, велике надзусилля і не вибрати ЛЮДОЖЕРІВ. Тих, хто хоче з’їсти все те, що визначає людину людиною: гідність, честь, індивідуальність, національну самосвідомість, віру… Все, що визначає націю нацією: НАШУ ВІРУ, культуру, свободу, єдність. Нам важко це зусилля зробити. Ми розуміємо. Наша злодійкуватість і лукавість зробили нас безсилими і розгубленими. Ми втратили ДУХ ОПОРУ, відчуття правди, ми втратили гідність, нас мучить страх. І тепер багато хто гарячково розмірковує куди ховатися, яку стратегію обрати, щоб вижити, а ще може й нажитися. Не допоможе нічого. З людожерами можна узгоджувати тільки страви в меню і їх черговість. Тому попри все: брав гроші, чи брав гречку, працював у штабах, в палатках, комісіях, маєш якусь національну особливість і пов’язану з цим національну геополітичну задумку, попри все це НЕ ОБИРАЙ ЛЮДОЖЕРІВ. МИ віримо: повинен спрацювати інстинкт самозбереження. Бо він і тільки він зараз може підказати вихід тобі і всій країні.
Тому партію людожерів, її сателітів і тих, хто хоч якось з ними пов’язаний, обирати НЕ МОЖНА. І тут не важливо свій/не свій, кум/не кум. Троянські коні особливо небезпечні. А коли вже всюди тобі ввижаються тільки людожери і тільки коні, прийди і всіх викресли. Це і буде твій вклад в нормальне, цивілізоване майбутнє твоєї країни, твоїх дітей і твоєї родини. Країну, де знайдеться місце для всіх, з їхніми мріями і планами, окрім людожерських.